Міжнародні нормативно-правові акти щодо забезпечення гендерної рівності

 

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, прийнята Радою Європи 04.11.1950 та Протокол № 12 до Конвенції від 04.11.2000

 

 

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18.12.1979 та Факультативний протокол до Конвенції від 10.12.1999

 

 

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, прийнятий ООН 16.12.1966

 

 

Європейська соціальна хартія (переглянута), прийнята Радою Європи від 03.05.1996

 

 

Цілі Сталого Розвитку, прийняті 25.09.2015 Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй

 

 

Резолюція 1325 (2000), ухвалена Радою Безпеки Організації Об’єднаних Націй на її 4213-му засіданні, 31.10.2000

 

 

Конвенція Міжнародної організації праці № 100 про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності від 29.06.1951

 

 

Конвенція Міжнародної організації праці № 111 про дискримінацію в галузі праці та занять від 24.06.1975

 

 

Конвенція Міжнародної організації праці № 156 про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов’язками від 23.06.1981

 

 

Конвенція Міжнародної організації праці № 103 про охорону материнства (переглянута в 1952 році)

 

 

Конвенція Міжнародної організації праці № 122 про політику в галузі зайнятості (22.06.1984р.)

 

 

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) від 11.05.2011

 

 

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої, ратифікована Законом України № 1678-VII від 16.09.2014